Для практичних психологів

Методичні рекомендації щодо впровадження циклограм діяльності працівників психологічної служби 

За загальною редакцією В.Г. Панка
УНМЦ практичної психології і соціальної роботи


Зразки документації практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509)


Діагностична програма з профорієнтації учнів 9 класів. 
Підготувала: психолог Русанівського ліцею Ільяш А.



Організація роботи практичного психолога в навчальних закладах

            Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. за № 1/9-352 «Про планування діяльності і ведення документації практичними психологами (соціальними педагогами) закладів освіти» практичні психологи і соціальні педагоги ведуть таку документацію:

  1. план роботи на рік, що є розділом річного плану роботи навчально-виховного закладу;
  2. щомісячний план роботи та тижневий графік роботи (складаються на основі річного плану);
  3. журнал щоденного обліку роботи;
  4. індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування;
  5. протоколи індивідуальних консультацій;
  6. журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;
  7. журнал психологічного аналізу занять.

При складанні річних планів та тижневих графіків необхідно враховувати:

  • специфіку навчально-виховного закладу і запити педагогічного колективу;
  • специфіку задач, що вирішує психолог;
  • спеціалізацію та рівень кваліфікації спеціаліста. 

Річний план практичного психолога має таку структуру

  • Вступ

Містить відомості про склад психологічної служби в закладі, перелік нормативно-правових документів, якими керується психолог в роботі.

  • Аналітична частина

Містить аналіз роботи психолога за навчальний рік відповідно обраних напрямів. Психолог аналізує власну роботу, виявляє, що вдалося, що ні, з яких причин, ставить перед собою завдання на майбутнє, прогнозує розвиток ситуації, визначає заходи і засоби, необхідні для поліпшення ситуації.

  • Цілепокладаюча частина

Згідно з проведеним аналізом власної роботи, психолог ставить перед психологічною службою закладу цілі та завдання, які повинні вирішити виявлені проблеми в закладі, оптимізувати навчально-виховний процес.

  • Змістовна частина

Містить в собі детальний зміст роботи психолога згідно напрямів реалізації цілей річного плану. Змістовну частину зручніше вести у вигляді таблиці: в одному стовпчику можна вказати «заходи», у другому – «цільову групу» (з ким проводиться), у третьому – «термін проведення», у четвертому – «примітки».

Окрім зазначених вище документів, практичний психолог повинен мати: протоколи обстежень, аналітичні довідки за результатами проведених обстежень, статистичні та аналітичні звіти за рік, корекційно-відновлювальні та розвивальні програми.

Напрямки роботи психолога

Консультативно-просвітницька робота 

Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги, учать у батьківських зборах тощо.

Психодіагностична робота

Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.

Психодіагностичні методи, які використовує психолог ДНЗ:

  • Тестування
    • Спостереження
    • Анкетування
    • Бесіда
    • Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок).

Корекційно-розвивальний напрямок

Мета: систематичне, цілеспрямоване використання психологом різних методів і засобів по створенню оптимальних можливостей для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвивальна робота може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у дітей психічних процесів, різноманітних здібностей.

Організаційно-методичний напрямок

Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.

Цей напрямок роботи практичного психолога умовно можна розділити на три складові:

  1. Аналіз та планування власної діяльності.
  2. Розробка рекомендацій для усіх учасників навчально-виховного процесу.
  3. Самоосвіта.

Методичні рекомендації щодо організації та змісту роботи працівників психологічної служби закладів освіти

Психологічна служба системи освіти області діє відповідно до Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про позашкільну освіту”, Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року, Положення про психологічну службу системи освіти України, Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, інших нормативно-правових актів.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення працівниками психологічної служби корекційно-розвивальної роботи

Поняття «корекційно-розвивальна діяльність» відображає специфічні цілі корекційної і розвивальної діяльності й одночасно їх тісний зв’язок. Така діяльність може проводитись у вигляді розвивальних і корекційних занять. Психокорекція відрізняється від психологічного розвитку тим, що робота спрямована на уже сформовані якості особистості чи види поведінки і має на меті їх переробку (виправлення), в той час як основне завдання розвивальної роботи полягає у формуванні в дитини психологічних якостей. Розвивальна і корекційна робота мають розгортатися як процес впливу на особистість дитини в цілому відповідно до таких принципів:

– добровільної участі дитини, підлітка (у випадку, коли мова йде про вихованців дитячих садків та учнів 1 – 6 класів, необхідна також згода батьків);
– ґрунтування корекційно-розвивальної роботи на результатах психодіагностики.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення тренінгів

Активні методи навчання посилюють конформізм учнів, забезпечують їхній «статус-кво», розвивають нові форми мислення та навчання. Терміном «активні методи навчання» послуговуються надто вільно, хоча він має специфічне значення. Багато освітян стверджує, що навчання саме по собі вже активне, а діти активні навіть під час слухання лекції. Проте, на наш погляд, учні, навчаючись, повинні робити набагато більше, аніж просто слухати та фіксувати готові думки вчителя. Вони можуть продукувати інформацію самостійно, визначати та обговорювати проблеми, знаходити шляхи їх розв’язання, спостерігати, планувати. Вони повинні мати змогу застосовувати нові знання та навички на практиці, створювати зворотні зв’язки. Їх також потрібно залучати до мисленнєвих операцій вищого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання. У цьому контексті активне навчання – це таке навчання, яке дозволяє залучати дітей до участі у виробленні пізнавальної інформації та пробуджує особисту відповідальність за те, що вони роблять.

ОНЛАЙН РЕСУРСИ

Управління освіти Дніпровського району м.Києва, науково-методичний центр: http://www.uosvitydnr.gov.ua/

www.psyua.com.ua


Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.  
Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи  
План заходів на 2018 рік (2 півріччя) 


Методичні рекомендації для практичних психологів і соціальних педагогів щодо організації роботи з питань профілактики насилля в учнівському середовищі